Кафедра біологічної хімії організована в 1930 році. Першим завідувачем був доцент П.Р. Нормак (1930-1941 рр.). Під його керівництвом колектив кафедри досліджував хімічний склад слини при захворюваннях органів порожнини рота. У наступний період (1941-1951 рр.) кафедрою керувала д.мед.н., проф. О.И.Фрайншмідт. Наукова праця кафедри була присвячена проблемі біохімії мікроорганізмів. З 1952 по 1964 р. кафедру очолював д.біол.н., проф. Н.А. Сичьов. Співробітники кафедри: к.біол.н. Т.С.Болотіна, к.біол.н. Т.С.Михайловська, Е.И.Айгорн, В.К.Степанченко разом із клініцистами-стоматологами вивчали біохімічні процеси в слинних залозах і тканинах пародонта в нормі і патології. З 1965 по 1967 р. кафедрою керувала д.біол.н., проф. М.М. Ейдельман, а після переїзду інституту в 1967 р. з м. Харкова в м. Полтаву - д.мед.н., проф. Д.О. Соркіна (1967-1970). Наукові дослідження співробітників (к.біол.н. Р.О. Юхновець, к.біол.н. В.К. Григоренко) в цей період були присвячені вивченню первинної структури білків слини.
проф. Н.А. Сичьов (1952-1964)
проф. М.М. Ейдельман (1965-1967)
проф. Д.О. Соркіна (1967-1970)
Протягом 14 років (1970-1984 р.р.) навчально-методичну, виховну і наукову роботу на кафедрі очолював д.мед.н., проф. П.П. Бачинський. Багато уваги приділялося наближенню викладання до запитів практичної медицини. Головний науковий напрямок колективу кафедри - вивчення механізмів трансмембранного переносу речовин під впливом фторидів. За цей період були захищені докторська дисертація П.П. Бачинського та кандидатські дисертації Р.Я. Юхновець, В.К. Григоренко, В.О. Розувана, О.О. Гуцаленко й А.К. Ніколішина. З 1984 по 1987 р. обов'язки завідувача кафедри виконувала доцент Р.А. Юхновець.
проф. П.П. Бачинський (1970-1984)
доцент Р.Я. Юхновець (1984-1987)
проф. Л.М. Тарасенко (1987-2006)
Тарасенко Лідія Мусіївна, доктор медичних наук, професор, дійсний член Нью-Йоркської академії наук. На посаду зав. кафедрою біохімії була обрана в 1987 році, якою керувала до 2006 року. Свою наукову діяльність розпочала ще в студентські роки в Донецькому державному медичному університеті, який закінчила з відзнакою. Першим вчителем був талановитий вчений і педагог професор Микола Миколайович Транквілітаті. Під його керівництвом у студентські роки була виконана і опублікована перша наукова робота, присвячена вивченню толерантності організму до глюкози за умов експериментального гіпертиреозу. У багатьох, хто спілкувався з Миколою Миколайовичем, був зроблений життєвий вибір назавжди - наукова і педагогічна робота. Він бездоганно ставив експерименти, завжди був обізнаний у нових досягненнях науки, відзначався широкою ерудицією, логікою мислення та величезною загальною культурою. Кандидатська дисертація, підготовлена у період навчання в аспірантурі, присвячена вегетативній регуляції запального процесу, формуванню бар’єрної функції вогнища запалення.
За роки педагогічної діяльності в Українській медичній стоматологічній академії відчутно давав знати дефіцит теоретичних знань у науковій і навчальній літературі для підготовки студентів стоматологічного факультету. Розпочався період накопичення інформації з проблем фізіології та патохімії органів порожнини рота. Підсумком багаторічної роботи є докторська дисертація на тему «Патогенез повреждения пародонта при стрессе», захист якої відбувся в 1986 році у НДІ загальної патології і патологічної фізіології АМН СССР (Москва). Спеціалізована вчена Рада рекомендувала підготувати монографію, яка була видана в 1999 році (у співавторстві з професором Т.О. Петрушанко) і узагальнювала результати наукових досліджень з проблеми «Стресс и пародонт». У 2000 році видано українською мовою підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації «Функціональна біохімія» (автори: Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Григоренко В.К.). В 2007 році вийшло друге, доопрацьоване і доповнене видання цього підручника. Він широко використовується в ряді навчальних закладів України. Важливу роль у профілізації підготовки студентів-стоматологів відіграють навчальні посібники «Біохімія органів порожнини рота» українською та російською мовами, в яких велика увага приділена висвітленню питань біохімії та патохімії слини, тканин зубів, біохімічних механізмів виникнення і розвитку основних стоматологічних захворювань, клініко-діагностичному значенню показників ротової рідини при найбільш розповсюджених стоматологічних захворюваннях. Представлені підручник та навчальні посібники відображають сучасний стан знань про біохімічні закономірності органів порожнини рота і є пріоритетними не лише у вищих медичних закладах України, але і в країнах СНД. Результати наукових досліджень представлені у ряді монографій і крупних наукових праць: «Стресс и пародонт» Полтава: Барз, 1999. - 190 с. / Тарасенко Л.М., Петрушанко Т.А.; Слюнные железы. Биохимия, физиология, клинические аспекты». Томск: изд-во НТЛ, 2002. - 124с. (Тарасенко Л.М., Суханова Г.А., Мищенко В.П., Непорада К.С.).
Наукові пріоритети Л.М. Тарасенко присвячені вивченню молекулярних механізмів стресорного ушкодження тканин. Стрес, особливо психоемоційного характеру, є однією із найголовніших проблем сучасності. Визначені патогенетичні механізми патологічних змін в тканинах органів системи травлення. Вперше доведено, що емоційний стрес і антиоксидантна недостатність прискорюють інволюцію пародонта, підсилюють розпад колагену та резорбцію кісткової тканини. Виявлена чітка залежність реакції тканин пародонта, слинних залоз та слизової оболонки шлунку на гострий стрес від типу реагування організму. Вперше обґрунтовано положення про провідну роль лімбічної системи у розвитку стресорних ушкоджень тканин пародонта. Доведена ідентичність стресорних змін тканин пародонта з проявами хронічної антиоксидантної недостатності. Вперше доведено, що визначальну роль у виникненні гіперферментемії за умов емоційного стресу відіграє ушкодження підшлункової залози. На підставі експериментальних досліджень стресорної реакції слизової оболонки шлунку на емоційний стрес обґрунтована концепція патогенезу стресорної виразки шлунку. Доведена провідна роль таких механізмів як ослаблення слизового бар’єра, розлад гемоциркуляції, підвищення катаболізму біомолекул та формування дефекту слизової оболонки шлунку. Ступінь їх вираженості залежить від типологічних особливостей нервової регуляції.
Л.М.Тарасенко є автором більше 250 наукових праць, 7 авторських свідоцтв і патентів. Відмінник охорони здоров’я. Відмінник вищої школи України. Член спеціалізованої вченої ради Д44.601.01 при Українська медична стоматологічна академія по захисту кандидатських і докторських дисертацій за фахом «Стоматологія».
Під керівництвом і при наукових консультаціях Л.М.Тарасенко захищено 16 докторських і кандидатських дисертацій: Петрушанко Т.О., Скрипник І.М., Непорада К.С., Силенко Ю.І., Важнича О.М., Борисенко Ю.В., Коваленко (Колот) Є.Г., Литовченко І.Ю., Вакуленко (Харченко) С.В., Нетюхайло Л.Г., Білець М.В., Омельченко О.Є., Цубер В.Ю. ЇЇ учні очолюють кафедри академії: проф. Петрушанко – завідувач кафедри терапевтичної стоматології, проф. Скрипник І.М. – завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 та проф. Непорада К.С. – завідувач кафедри біохімії.
З 2006 року по теперішній час кафедру очолює д.мед.н., проф. К.С. Непорада. Впроваджується викладання медичної, біологічної та біоорганічної хімії на засадах кредитно-модульної системи. Наукові дослідження присвячені вивченню механізмів розвитку патологічних змін в органах порожнини рота за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії та пошуку шляхів корекції. Обґрунтовується доцільність мультипробіотикотерапії у хворих з хронічним генералізованим пародонти- том. Вивчається вплив експериментального ожиріння на розвиток патологічних змін в тканинах пародонта та слинних залозах. Наукові дослідження широко впроваджуються, зокрема, у методичних рекомендаціях для лікарів, інформаційних листах та нововведеннях. Результати наукових досліджень доповідались на Національних Конгресах з біохімії, патологічної фізіології, стоматології на гастроентерології. Кафедра плідно співпрацює з Київським Національним університетом імені Тараса Шевченко.